убитий
А, -е.
1. Втомлений, безсилий, без натхнення (про людину); старий, фізично застарілий (про предмет). Матрац хоч і убитий, та все ж не розсипчастий (І. Карпа).
2. Нецікавий. Клуби — гівно, народ — убитий, ну, хіба що якась вечірка зрідка трапиться (І. Карпа).
Словник сучасного українського сленгу