хаза —
(-и) ж.; крим. 1. Притон декласованих елементів; злодійське кубло. Місто [Прага], в якому вони [українці] конають і пиячать, сплять по хавірах і хазах, попадаються на крадіжках у маркетах (Ю. Андрухович, Місце зустрічі Germaschka).
Словник жарґонної лексики української мови