хачик

А, ч. Представник кавказьких національностей. Хачики були п'яні, але слово джигіта тримали (С. Жадан).

Значення в інших словниках

1. хачик — (-а) ч.; жрм; зневажл. 1. Вірменин. БСРЖ, 644.  Словник жарґонної лексики української мови