хачик (-а) ч.; жрм; зневажл. 1. Вірменин. БСРЖ, 644. Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках хачик — А, ч. Представник кавказьких національностей. Хачики були п'яні, але слово джигіта тримали (С. Жадан). Словник сучасного українського сленгу