Словник жарґонної лексики української мови

хач

(-а) ч.; мол.; зневажл. Житель Кавказу. До нас підсів якийсь апокаліптичний хач / обізвав Джевуса йогом<...> (А. Коваленко: Молоде вино). БСРЖ, 644.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. хач — А, ч., див. хачик.  Словник сучасного українського сленгу