хахар
(-я) ч.; жрм. Коханець, співмешканець. Ото вже як завели мову про чоловіків та хахарів <...> (В. Врублевський, Тріщини).
Короткий словник жарґонної лексики української мови(-я) ч.; жрм. Коханець, співмешканець. Ото вже як завели мову про чоловіків та хахарів <...> (В. Врублевський, Тріщини).
Короткий словник жарґонної лексики української мови