хахар

ха́хар вул. 1. волоцюга, хуліган (ст)

2. підла, непорядна людина; негідник (ст)|| = креатура

Значення в інших словниках

1. хахар — (-я) ч.; жрм. Коханець, співмешканець. Ото вже як завели мову про чоловіків та хахарів <...> (В. Врублевський, Тріщини).  Словник жарґонної лексики української мови