штанга

И, ж. Сережка для пірсингу. А от «штанга» в губі — автоматичне шарахання перехожих (Україна Молода).

Значення в інших словниках

1. штанга — ШТА́НГА, и, ж. 1. Металевий стержень, що використовується як деталь у багатьох інструментах, механізмах, конструкціях і т. ін. Четверо робітників працювали біля свердлової штанги (О. Донченко); Олександр Омелянович дав натяжку. Штанги не підіймаються.  Словник української мови у 20 томах
2. штанга — шта́нга іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. штанга — -и, ж. 1》 Металевий стрижень, що його використовують як деталь у багатьох інструментах, механізмах, конструкціях і т. ін. Вимірювальна штанга — штанга, яка виготовляється з ізоляційного матеріалу та має градуювання за довжиною...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. штанга — шта́нга (нім. Stange, букв. – стрижень, прут) 1. Металевий стрижень, що є деталлю багатьох інструментів і механізмів. 2. Ш. бурова – сталевий стрижень, що з’єднує буровий інструмент (напр., долото), опущений у свердловину, з приводним двигуном.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. штанга — Спортивне приладдя для силових вправ і змагань з піднімання ваги; також сталевий стрижень (гриф) з дисками відповідної маси, що накладаються на нього.  Універсальний словник-енциклопедія
6. штанга — ШТА́НГА, и, ж. 1. Металевий стержень, що використовується як деталь у багатьох інструментах, механізмах, конструкціях і т. ін. Четверо робітників працювали біля свердлової штанги (Донч., II, 1956, 70); Олександр Омелянович дав натяжку.  Словник української мови в 11 томах