інтернат —
рос. интернат (від латин. internus — внутрішній) — 1. Гуртожиток для учнів при школі для дітей-сиріт, інвалідів війни й праці, літніх людей та ін. 2. Закритий навчальний заклад, в якому вчаться й живуть.
Eкономічна енциклопедія
інтернат —
інтерна́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
інтернат —
-у, ч. 1》 Гуртожиток для учнів і студентів навчального закладу. 2》 Закритий шкільний заклад, у якому учні навчаються та живуть.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інтернат —
інтерна́т (від лат. internus – внутрішній) 1. Гуртожиток для учнів при школі та деяких інших навчальних закладах для дітей-сиріт, інвалідів війни й праці, літніх та ін. 2. Закритий навчальний заклад, в якому учні вчаться й живуть (напр., школи-інтернати).
Словник іншомовних слів Мельничука
інтернат —
1. шкільний заклад для молоді, яка вчиться поза місцем проживання; 2. закритий заклад для перестарілих.
Універсальний словник-енциклопедія
інтернат —
ГУРТО́ЖИТОК (приміщення для спільного проживання); ІНТЕРНА́Т (для учнів і студентів); ПАНСІО́Н заст., ПАНСІОНА́Т заст. (з повним утриманням учнів); БУ́РСА (при духовній школі). У гуртожитку тепла тиша, Читають, пишуть, гомонять (Т.
Словник синонімів української мови
інтернат —
ІНТЕРНА́Т, у, ч. 1. Гуртожиток для учнів і студентів навчального закладу. Пані Романова рекомендує.. студентку першого курсу, що живе в інтернаті (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах