Словник української мови в 11 томах

інтернат

ІНТЕРНА́Т, у, ч.

1. Гуртожиток для учнів і студентів навчального закладу.

Пані Романова рекомендує.. студентку першого курсу, що живе в інтернаті (Л. Укр., V, 1956, 285);

Життя в інститутському інтернаті не сприяло моїй літературній праці ще в більшій мірі, ніж життя в учительській семінарії (Вас., IV, 1960, 43);

Харитина Тарасівна повідомила, що інтернат уже відремонтовано, можна й учнів приймати (Коп., Земля.., 1957, 193).

2. Закритий шкільний заклад, у якому учні навчаються та живуть.

Поряд із розгортанням восьмирічних і середніх шкіл значно розшириться сітка шкіл-інтернатів (Ком. Укр., 10, 1959, 38);

Інтернат… Там кращі викладачі, гарні приміщення. Надійці справді учитися там було б зручніше (Автом., Щастя.., 1959, 174).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. інтернат — Гуртожиток, з. бурса; (школа) пансіон; (сиротинець) патронат.  Словник синонімів Караванського
  2. інтернат — Бурса  Словник чужослів Павло Штепа
  3. інтернат — рос. интернат (від латин. internus — внутрішній) — 1. Гуртожиток для учнів при школі для дітей-сиріт, інвалідів війни й праці, літніх людей та ін. 2. Закритий навчальний заклад, в якому вчаться й живуть.  Eкономічна енциклопедія
  4. інтернат — інтерна́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  5. інтернат — У, ч., комп. Інтернет. Треба в інтернат залізти і подивитись.  Словник сучасного українського сленгу
  6. інтернат — -у, ч. 1》 Гуртожиток для учнів і студентів навчального закладу. 2》 Закритий шкільний заклад, у якому учні навчаються та живуть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. інтернат — інтерна́т (від лат. internus – внутрішній) 1. Гуртожиток для учнів при школі та деяких інших навчальних закладах для дітей-сиріт, інвалідів війни й праці, літніх та ін. 2. Закритий навчальний заклад, в якому учні вчаться й живуть (напр., школи-інтернати).  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. інтернат — 1. шкільний заклад для молоді, яка вчиться поза місцем проживання; 2. закритий заклад для перестарілих.  Універсальний словник-енциклопедія
  9. інтернат — ГУРТО́ЖИТОК (приміщення для спільного проживання); ІНТЕРНА́Т (для учнів і студентів); ПАНСІО́Н заст., ПАНСІОНА́Т заст. (з повним утриманням учнів); БУ́РСА (при духовній школі). У гуртожитку тепла тиша, Читають, пишуть, гомонять (Т.  Словник синонімів української мови
  10. інтернат — Інтерна́т, -ту; -на́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)