артефакт —
артефа́кт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
артефакт —
-у, ч. 1》 Будь-який об'єкт, створений або модифікований людьми. 2》 Явище, що не властиве якому-небудь досліджуваному об'єкту і перекручує результати дослідження.
Великий тлумачний словник сучасної мови
артефакт —
АРТЕФА́КТ, у, ч. 1. біол. Утвір або процес, не власт. біологічному об'єктові за нормальних умов, який виникає внаслідок дослідів над ним.
Словник української мови у 20 томах
артефакт —
артефа́кт (від лат. artefactum – штучно зроблене) утвір або процес, що виникає при дослідженні організму, не властивий йому за нормальних умов.
Словник іншомовних слів Мельничука