Словник української мови у 20 томах

артефакт

АРТЕФА́КТ, у, ч.

1. біол. Утвір або процес, не власт. біологічному об'єктові за нормальних умов, який виникає внаслідок дослідів над ним.

Всупереч думці, яку висловлювали деякі біологи, нібито мутації – це лабораторні артефакти, які не мають значення для еволюції, С. С. Четвериков доводить, що вони виникають і в дикій природі (із журн.).

2. спец. Річ, яка є продуктом цілеспрямованої діяльності людини.

Висновки екстрасенсів, як правило, позбавлені елементарної логіки і будуються переважно на артефактах (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. артефакт — артефа́кт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. артефакт — (від лат. штучно створене) предмет, створений, виготовлений людиною  Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. артефакт — -у, ч. 1》 Будь-який об'єкт, створений або модифікований людьми. 2》 Явище, що не властиве якому-небудь досліджуваному об'єкту і перекручує результати дослідження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. артефакт — артефа́кт (від лат. artefactum – штучно зроблене) утвір або процес, що виникає при дослідженні організму, не властивий йому за нормальних умов.  Словник іншомовних слів Мельничука