уїк-енд

(від англ. week-end — кінець неділі)

1) час відпочинку з суботи до понеділка

2) розваги в цей час

Значення в інших словниках

1. уїк-енд — УЇК-Е́НД, УЇКЕ́НД (ВІКЕ́НД), у, ч. Час відпочинку й розваг від суботи до понеділка; вихідні дні. Стояв уїк-енд, тобто хепі-енд трудового тижня (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах
2. уїк-енд — -у, ч. Час відпочинку з суботи до понеділка; розваги в цей час.  Великий тлумачний словник сучасної мови