Великий тлумачний словник сучасної мови

уїк-енд

уїк-е́нд

-у, ч.

Час відпочинку з суботи до понеділка; розваги в цей час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. уїк-енд — (від англ. week-end — кінець неділі) 1) час відпочинку з суботи до понеділка 2) розваги в цей час  Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. уїк-енд — УЇК-Е́НД, УЇКЕ́НД (ВІКЕ́НД), у, ч. Час відпочинку й розваг від суботи до понеділка; вихідні дні. Стояв уїк-енд, тобто хепі-енд трудового тижня (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах