самооцінка

Почуття власної гідності, оцінка людиною своїх сил та здібностей.

англ. self-esteem; нім. Selbsteinschätzung f=, -en; угор. önértékelés; рос. самооценка.

Значення в інших словниках

1. самооцінка — самооці́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самооцінка — -и, ж. Оцінка самого себе, своїх достоїнств (у 1 знач.) і недоліків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самооцінка — САМООЦІ́НКА, и, ж. Оцінка самого себе, своїх достоїнств і недоліків. Особливо важливу роль у формуванні самооцінки у дітей .. відіграє педагогічна оцінка їх діяльності (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. самооцінка — САМООЦІНКА — момент самосвідомості, що репрезентує останню не стільки з боку пізнання людиною самої себе, скільки з боку певного ставлення до своїх якостей, можливостей, фізичних, духовних сил тощо. З огляду на практичну життєдіяльність...  Філософський енциклопедичний словник
5. самооцінка — САМООЦІ́НКА, и, ж. Оцінка самого себе, своїх достоїнств і недоліків. Особливо важливу роль у формуванні самооцінки у дітей .. відіграє педагогічна оцінка їх діяльності (Рад. психол. наука..  Словник української мови в 11 томах