самооцінка
Почуття власної гідності, оцінка людиною своїх сил та здібностей.
англ. self-esteem; нім. Selbsteinschätzung f=, -en; угор. önértékelés; рос. самооценка.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самооцінка — самооці́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самооцінка — -и, ж. Оцінка самого себе, своїх достоїнств (у 1 знач.) і недоліків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самооцінка — САМООЦІ́НКА, и, ж. Оцінка самого себе, своїх достоїнств і недоліків. Особливо важливу роль у формуванні самооцінки у дітей .. відіграє педагогічна оцінка їх діяльності (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- самооцінка — САМООЦІНКА — момент самосвідомості, що репрезентує останню не стільки з боку пізнання людиною самої себе, скільки з боку певного ставлення до своїх якостей, можливостей, фізичних, духовних сил тощо. З огляду на практичну життєдіяльність... Філософський енциклопедичний словник
- самооцінка — САМООЦІ́НКА, и, ж. Оцінка самого себе, своїх достоїнств і недоліків. Особливо важливу роль у формуванні самооцінки у дітей .. відіграє педагогічна оцінка їх діяльності (Рад. психол. наука.. Словник української мови в 11 томах