1. Словник із соціальної роботи

саморегуляція

Довільна самоорганізація поведінки: формування значимих цілей, врахування умов діяльності, реалізація послідовної програми дій, орієнтація на об’єктивні критерії успішної діяльності, об’єктивна оцінка реально досяжних результатів.

англ. self-regulation; нім. Selbstregelung f=, -en; угор. önuralom; рос. саморегуляция.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморегуляція — саморегуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. саморегуляція — -ї, ж., спец. Те саме, що саморегулювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саморегуляція — Здатність людини керувати собою на основі сприймання та усвідомлення психічних процесів та своєї поведінки,а також регулювати свою активність та діяльність. Словник-довідник музичних термінів
  4. саморегуляція — САМОРЕГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Властивості біологічних систем встановлювати й підтримувати на певному відносно постійному рівні свої показники. Саморегуляція припиняється тоді, коли порушується енергетичний обмін в організмі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. саморегуляція — САМОРЕГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Те саме, що саморегулюва́ння. Саморегуляція припиняється тоді, коли порушується енергетичний обмін в організмі (Знання.., 12, 1971, 15). Словник української мови в 11 томах