саморегуляція
САМОРЕГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец.
Властивості біологічних систем встановлювати й підтримувати на певному відносно постійному рівні свої показники.
Саморегуляція припиняється тоді, коли порушується енергетичний обмін в організмі (з наук.-попул. літ.);
У процесі саморегуляції керуючі чинники не діють на регулюючу систему зовні, а формуються в ній в ній самій (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саморегуляція — саморегуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- саморегуляція — Довільна самоорганізація поведінки: формування значимих цілей, врахування умов діяльності, реалізація послідовної програми дій, орієнтація на об’єктивні критерії успішної діяльності, об’єктивна оцінка реально досяжних результатів. англ. Словник із соціальної роботи
- саморегуляція — -ї, ж., спец. Те саме, що саморегулювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саморегуляція — Здатність людини керувати собою на основі сприймання та усвідомлення психічних процесів та своєї поведінки,а також регулювати свою активність та діяльність. Словник-довідник музичних термінів
- саморегуляція — САМОРЕГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Те саме, що саморегулюва́ння. Саморегуляція припиняється тоді, коли порушується енергетичний обмін в організмі (Знання.., 12, 1971, 15). Словник української мови в 11 томах