самоствердження

Одна з фундаментальних потреб і схильностей людини як свідомої, творчо-діяльної родової істоти; форма творчої самореалізації людини.

англ. self-affirmation; нім. Selbstbestätigung f=; угор. önérvényesités; рос. самоутверждение.

Значення в інших словниках

1. самоствердження — самостве́рдження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самоствердження — -я, с. Ствердження себе, своєї особистості, визнання своєї цінності, значущості своєї особи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самоствердження — САМОСТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Ствердження себе, своєї особистості, визнання своєї цінності, значимості своєї особи.  Словник української мови у 20 томах
4. самоствердження — САМОСТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Ствердження себе, своєї особистості, визнання своєї цінності, значимості своєї особи.  Словник української мови в 11 томах