Словник української мови в 11 томах

самоствердження

САМОСТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Ствердження себе, своєї особистості, визнання своєї цінності, значимості своєї особи.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самоствердження — самостве́рдження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. самоствердження — Одна з фундаментальних потреб і схильностей людини як свідомої, творчо-діяльної родової істоти; форма творчої самореалізації людини. англ. self-affirmation; нім. Selbstbestätigung f=; угор. önérvényesités; рос. самоутверждение.  Словник із соціальної роботи
  3. самоствердження — -я, с. Ствердження себе, своєї особистості, визнання своєї цінності, значущості своєї особи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самоствердження — САМОСТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Ствердження себе, своєї особистості, визнання своєї цінності, значимості своєї особи.  Словник української мови у 20 томах