Едем
Еде́м
(< д.євр. edēn — насолода), -у, ч. 1. За Біблією, земний рай, місцеперебування людини до гріхопадіння. 2. перен. Благодатний куточок землі.
Старі гріхи епоха душить
і людство душиться, в Едем
даремне прагнучи... (ЗД:80).
Словник поетичної мови Василя Стуса