Словник поетичної мови Василя Стуса

Саваоф

Савао́ф

А, ч. Одне з імен бога в іудаїстичній та християнській традиціях.

А я, неначе Саваоф,

бив веслами рогіз,

тулив до себе їх обох

і не встидався сліз. (ЧТ:186).

Словник поетичної мови Василя Стуса

Значення в інших словниках

  1. Саваоф — Савао́ф іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. Саваоф — Всемогутній Бог  Словник чужослів Павло Штепа
  3. саваоф — -а, ч. 1》 Одна з назв бога Яхве – єдиного бога в іудаїзмі. 2》 У християнстві – перша особа Святої Трійці, Бог-Отець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. саваоф — САВАО́Ф, а, ч. Біблійна назва Бога. Схопись, Убий гадюку, покусає! Убий, і Бог не покарає! Як тая Ченчіо колись Убила батька кардинала І саваофа не злякалась (Т.  Словник української мови у 20 томах
  5. саваоф — САВАО́Ф, а, ч. Біблійна назва бога. Схопись, Убий гадюку, покусає! Убий, і бог не покарає! Як тая Ченчіо колись Убила батька кардинала І саваофа не злякалась (Шевч., II, 1953, 16).  Словник української мови в 11 томах