автодафе
автодафе́
незм., с. Прилюдне спалення на кострі єретиків чи творів, які інквізиція середньовічної Європи вважала єретичними.
...коли ти Бога не гнівиш
любов'ю злою і коли ти
капариш недолугий вірш
без честі й совісті, тоді ти
не потикайся і облиш
автодафе благословенне
для інших... (ЧТ:21);
О ті наломи ляку,
ота зухвала згага самовтеч,
жага згоряння, спалення, авто-
дафе. (11-1:57).
Словник поетичної мови Василя Стуса