бедрик
бе́дрик
А, ч., бот. Рід родини зонтичних; багаторічна трав'яниста рослина з прямостоячим стеблом і пірчастим листям.
Довкола сопки і хрести,
людські кістки біліють щедро,
од божевілля й німоти
малесенький рятує бедрик. (П-1:150).
Словник поетичної мови Василя Стуса