гримкотіти
гримкоті́ти
Очу, -тиш, недок., розм. Підсил. до гриміти. Створювати або видавати гучні, різкі звуки, гуркіт і т.ін.
Душе, відшукуй власний слід,
де знані всі стежки,
імла заткала весь овид,
гримкочуть потоки... (ЧТ:135).
Словник поетичної мови Василя Стуса