джиґун

А, ч., розм. 1. Те саме, що баламут; той, що сіє неспокій серед людей, бунтівник. 2. Те саме, що дженджик; той, що любить пишно одягатись; пустий, легковажний чоловік.

Бо що мені гурмо зізнань або чвар —

між тих джиґунів і батярів,

як колеться небо — за вдаром удар —

як дощ смертоносний ушпарив. (П-2:50).

Значення в інших словниках

1. джиґун — джиґу́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. джиґун — Баламут, дженджик, шелихвіст, зальотник, залицяльник; (чепурун) жевжик, ферт, фертик, денді.  Словник синонімів Караванського
3. джиґун — -а, ч., розм. 1》 Те саме, що баламут 2). 2》 Те саме, що дженджик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. джиґун — див. жвавий; звабник; легковажний  Словник синонімів Вусика
5. джиґун — Джиґу́н, -на́, -но́ві, -ґу́не! -ґуни́, -ні́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)