джиґун
А, ч., розм. 1. Те саме, що баламут; той, що сіє неспокій серед людей, бунтівник. 2. Те саме, що дженджик; той, що любить пишно одягатись; пустий, легковажний чоловік.
Бо що мені гурмо зізнань або чвар —
між тих джиґунів і батярів,
як колеться небо — за вдаром удар —
як дощ смертоносний ушпарив. (П-2:50).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- джиґун — джиґу́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- джиґун — Баламут, дженджик, шелихвіст, зальотник, залицяльник; (чепурун) жевжик, ферт, фертик, денді. Словник синонімів Караванського
- джиґун — -а, ч., розм. 1》 Те саме, що баламут 2). 2》 Те саме, що дженджик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- джиґун — див. жвавий; звабник; легковажний Словник синонімів Вусика
- джиґун — Джиґу́н, -на́, -но́ві, -ґу́не! -ґуни́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)