1. Орфографічний словник української мови

джиґун

джиґу́н

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джиґун — Баламут, дженджик, шелихвіст, зальотник, залицяльник; (чепурун) жевжик, ферт, фертик, денді. Словник синонімів Караванського
  2. джиґун — -а, ч., розм. 1》 Те саме, що баламут 2). 2》 Те саме, що дженджик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. джиґун — А, ч., розм. 1. Те саме, що баламут; той, що сіє неспокій серед людей, бунтівник. 2. Те саме, що дженджик; той, що любить пишно одягатись; пустий, легковажний чоловік. Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. джиґун — див. жвавий; звабник; легковажний Словник синонімів Вусика
  5. джиґун — Джиґу́н, -на́, -но́ві, -ґу́не! -ґуни́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)