злютовувати

злюто́вувати

Ую, -уст, недок. 1. Скріплюючи, спалюючи, робити міцним, твердим. 2. перен. Об'єднувати в одне нерозривне ціле; зв'язувати, згуртовувати.

...одним стражденним дрожем

злютовано віки. (ЗД:149).

Значення в інших словниках

1. злютовувати — злюто́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. злютовувати — -ую, -уєш, недок., злютувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Розлючувати, сердити. 2》 Спаювати (метал, скло та ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злютовувати — ЗГУРТО́ВУВАТИ (створюючи між ким-, чим-небудь міцний зв'язок, єдність, зливати в одне ціле на основі спільності поглядів, інтересів, переконань), ГУРТУВА́ТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ, ОБ'Є́ДНУВАТИ, ЄДНА́ТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. злютовувати — ЗЛЮТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Скріплюючи, спаюючи, робити міцним, твердим. В будові бетоном злютуєш каміння, Вогнем свого серця його зігрієш (Дор., Серед степу.., 1952, 80). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах