Словник синонімів української мови

злютовувати

ЗГУРТО́ВУВАТИ (створюючи між ким-, чим-небудь міцний зв'язок, єдність, зливати в одне ціле на основі спільності поглядів, інтересів, переконань), ГУРТУВА́ТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ, ОБ'Є́ДНУВАТИ, ЄДНА́ТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ підсил., СПА́ЮВАТИ підсил., ЦЕМЕНТУВА́ТИ підсил., ЗЦЕМЕНТО́ВУВАТИ підсил., КОНСОЛІДУВА́ТИ книжн. — Док.: згуртува́ти, організува́ти, об'єдна́ти, з'єдна́ти, поєдна́ти, злютува́ти, спая́ти, зцементува́ти, консолідува́ти. Світлана Остапівна згуртувала районну молодь так, що любо було глянути (Ю. Яновський); Їде Килигей знайомими місцями, де промайнула молодість, де гуртував повстанців супроти Антанти (О. Гончар); Скільки відважних сердець об'єднували вони, вели за собою непроглядної ночі фашистської навали..! (Ю. Яновський); Що людині треба? Пісню треба, що єднає Землю, душу, небо (А. Крижанівський); Сьогодні ви з'єднали свої серця на віки вічні (В. Кучер); Білютін зумів злютувати бійців і командирів своєї частини в боєздатний колектив (І. Ле); Одна мета спаяла нас (В. Сосюра); І хто ряди цементував Без клятви, без уставу? (Т. Масенко); Слід консолідувати всі прогресивні сили, щоб вивести країну з тієї ситуації, в якій вона опинилась (з газети). — Пор. 1. єдна́ти.

З'Є́ДНУВАТИ (об'єднувати одну з одною якимсь способом окремі частини — деталі, кінці і т. ін.), СПОЛУЧА́ТИ, СПОЛУ́ЧУВАТИ рідше, ЄДНА́ТИ, ЗЛУЧА́ТИ рідко; СХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (перев. швидко або тимчасово); ЗЧІ́ПЛЮВАТИ, ЗЧЛЕНО́ВУВАТИ техн. (деталі, секції і т. ін.); ЗРО́ЩУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ (перев. зварюванням); ЗВО́ДИТИ, ЗМИКА́ТИ, СТУЛЯ́ТИ, СТУ́ЛЮВАТИ, ТУЛИ́ТИ (кінці чого-небудь); СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИ техн. (закріплюючи чимось). — Док.: з'єдна́ти, сполучи́ти, злучи́ти, схопи́ти, прихопи́ти, зчепи́ти, зчленува́ти, зрости́ти, злютува́ти, звести́, зімкну́ти, стули́ти, скріпи́ти. З'єднавши (кінці кабеля), пускається назад.. Він почуває задоволення від того, що полагодив кабель (О. Гончар); Амфіон.. умощує те каміння, сполучує його і виводить мур (Леся Українка); Кінці хреста злучає широкий обід (М. Коцюбинський); Схопив на живу нитку (М. Номис); Ми заходилися її (котушку кабелю) перемотувати, уважно вишукуючи пошкодження і зрощуючи кінці (Н. Тихий); Вони приганяють і скріплюють останні кругляки (М. Стельмах).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. злютовувати — злюто́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. злютовувати — -ую, -уєш, недок., злютувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Розлючувати, сердити. 2》 Спаювати (метал, скло та ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злютовувати — Ую, -уст, недок. 1. Скріплюючи, спалюючи, робити міцним, твердим. 2. перен. Об'єднувати в одне нерозривне ціле; зв'язувати, згуртовувати. ...одним стражденним дрожем злютовано віки. (ЗД:149).  Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. злютовувати — ЗЛЮТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Скріплюючи, спаюючи, робити міцним, твердим. В будові бетоном злютуєш каміння, Вогнем свого серця його зігрієш (Дор., Серед степу.., 1952, 80). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах