знеголоснілий

знеголосні́лий

А, -е, інд.-авт. Похідне від зне і голосити – позбавлений голосу.

...це кождочасне поринання в смерть,

щоб з неї виринати в знавіснілий

хрипкий чи геть знеголоснілий крик. (П-1:121).