колихкий
–а, -е. Такий, що злегка гойдається.
І сонце в запоні обірваних хмар
і тінь колихка і опасиста й тлуста
і щовб крутояру. І ложе Прокруста
і з хрустом проноситься миршавий жар. (П-2:68-69).
Словник поетичної мови Василя Стуса–а, -е. Такий, що злегка гойдається.
І сонце в запоні обірваних хмар
і тінь колихка і опасиста й тлуста
і щовб крутояру. І ложе Прокруста
і з хрустом проноситься миршавий жар. (П-2:68-69).
Словник поетичної мови Василя Стуса