крайобраз

крайо́браз

У, ч., інд.-авт. Похідне від край і образ.

Куди не глянеш — порожньо і голо:

оце крайобраз твій, мій вічний шлях. (ЧТ:100).

Значення в інших словниках

1. крайобраз — Крайо́браз: — краєвид, пейзаж [51;III-V]  Словник з творів Івана Франка