крайобраз
крайо́браз
У, ч., інд.-авт. Похідне від край і образ.
Куди не глянеш — порожньо і голо:
оце крайобраз твій, мій вічний шлях. (ЧТ:100).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крайобраз — Крайо́браз: — краєвид, пейзаж [51;III-V] Словник з творів Івана Франка