крайбіль
крайбі́ль
Крайболю, ч., інд.-авт. Похідне від край і біль.
Ждання – то крику витягнута гума
і за крайболю видовжена геть. (ЧТ:95).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
крайбі́ль
Крайболю, ч., інд.-авт. Похідне від край і біль.
Ждання – то крику витягнута гума
і за крайболю видовжена геть. (ЧТ:95).