крайбіль

крайбі́ль

Крайболю, ч., інд.-авт. Похідне від край і біль.

Ждання – то крику витягнута гума

і за крайболю видовжена геть. (ЧТ:95).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me