мишій

миші́й

Я, ч., бот. Бур'ян, дикоросла некультивована трава.

Впокоєний гойдається мишій,

мордовський вітер накликає хмари... (П-1:129).

Значення в інших словниках

1. мишій — миші́й іменник чоловічого роду бур'ян  Орфографічний словник української мови
2. мишій — -я, ч. Бур'ян родини злакових з колосками, оточеними рудуватими або зеленкуватими щетинками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мишій — МИШІ́Й, ю́, ч. Бур'ян родини злакових з колосками, оточеними рудуватими або зеленкуватими щетинками. Мишій засмічує посіви всіх культур, але особливо злісним бур'яном він є для проса (з наук. літ.); – Горошок заплів жито, з мишієм просо, не зумів [Дорош] дати ради своєму полю (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
4. мишій — Миші́й, -шію́, -шіє́ві; -шії́, -шії́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. мишій — МИШІ́Й, я́, ч. (Setaria P. B.). Бур’ян родини злакових з колосками, оточеними рудуватими або зеленкуватими щетинками. Мишій засмічує посіви всіх культур, але особливо злісним бур’яном він є для проса (Бур’яни..  Словник української мови в 11 томах
6. мишій — Мишій, -шію́ м. раст. a) Setaria glauca. ЗЮЗО. I. 136. б) Setaria viridis. ЗЮЗО. I. 136.  Словник української мови Грінченка