1. Словник поетичної мови Василя Стуса

мишій

миші́й

Я, ч., бот. Бур'ян, дикоросла некультивована трава.

Впокоєний гойдається мишій,

мордовський вітер накликає хмари... (П-1:129).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мишій — миші́й іменник чоловічого роду бур'ян Орфографічний словник української мови
  2. мишій — -я, ч. Бур'ян родини злакових з колосками, оточеними рудуватими або зеленкуватими щетинками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мишій — МИШІ́Й, ю́, ч. Бур'ян родини злакових з колосками, оточеними рудуватими або зеленкуватими щетинками. Мишій засмічує посіви всіх культур, але особливо злісним бур'яном він є для проса (з наук. літ.); – Горошок заплів жито, з мишієм просо, не зумів [Дорош] дати ради своєму полю (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  4. мишій — Миші́й, -шію́, -шіє́ві; -шії́, -шії́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мишій — МИШІ́Й, я́, ч. (Setaria P. B.). Бур’ян родини злакових з колосками, оточеними рудуватими або зеленкуватими щетинками. Мишій засмічує посіви всіх культур, але особливо злісним бур’яном він є для проса (Бур’яни.. Словник української мови в 11 томах
  6. мишій — Мишій, -шію́ м. раст. a) Setaria glauca. ЗЮЗО. I. 136. б) Setaria viridis. ЗЮЗО. I. 136. Словник української мови Грінченка