многоголосість

многоголо́сість

Многоголосості, ж., інд.-авт. Похідне від много і голос. Ім. до багатоголосий.

І зойк повис серед дерев,

упав об кручу і – в проваль

холодну звілглість — у проваль

розхитану многоголосість. (Т.1, кн. 2:157).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me