многоголосість
многоголо́сість
Многоголосості, ж., інд.-авт. Похідне від много і голос. Ім. до багатоголосий.
І зойк повис серед дерев,
упав об кручу і – в проваль
холодну звілглість — у проваль
розхитану многоголосість. (Т.1, кн. 2:157).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me