многота

многота́

И, ж., інд.-авт. Те саме, що багато.

І ще здалося — вдосвіта, наосліп:

що я себе утратив многотою

самопомноженого цього світу... (ЧТ:31).

Значення в інших словниках

1. многота — див. багато  Словник синонімів Вусика