накрик

на́крик

У, ч., інд.-авт. Похідне від крик.

Отой прощальний змах тонкоголосий

тремтливої руки, той голий накрик —

пункти рами — щербати й яр, той пагорб —

яким зигзагом путь тобі значив? (П-1:124).