оденки
оде́нки
Ів, мн., заст. Спільна робота заміжніх жінок (прядіння, вишивання тощо) у зимові дні.
Подзенкують трамваї,
автобуси снують,
оденки десь справляють,
пиячать і жують. (ЧТ:34);
Най я усміхнусь
як син малий мій — там, біля Десенки,
де дружнім гуртом ми колись оденки
свої справляли. (П-2:169).
Словник поетичної мови Василя Стуса