Словник поетичної мови Василя Стуса

паскін

па́скін

Паскону, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і скін. Щось, що нагадує скін, почуття скону.

Тут паверх, паниз, пажиття і паскін,

переступай лискуче лезо меж,

і рідні лиця за порожні маски

тобі здадуться з понадгірних веж. (П-1:167).

Словник поетичної мови Василя Стуса