помежів'я

помежі́в'я

Я, с., інд.-авт. Похідне від по... і межа — за межею.

Кажи — занадто

ми передовіряємо себе

тому, чому наймення ще немає,

але яке вже суть значить свою

на помежів'ї шалу? (ЗД:46).

Значення в інших словниках

1. помежів'я — помежі́в'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. помежів'я — ПОМЕЖІ́В'Я.  Словник української мови у 20 томах