поневажати
поневажа́ти
Аю, -єш, недок., перех., рідко. Те саме, що зневажати.
Ти один. Ти самотник. Усамітнився світ од тебе.
Поневажив твоїм "добридень",
поневажив усмішкою твоєю. (Т.1, кн.2:226);
Дарма, що опинився в колоброді —
ти колобродами поневажай... (ЧТ:168).
Словник поетичної мови Василя Стуса