поневажати

ПОНЕВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Те саме, що зневажа́ти.

Поневажаю Харона ветхого пором! (Рильський, II, 1960, 46).

Значення в інших словниках

1. поневажати — поневажа́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. поневажати — -аю, -аєш, док., перех., рідко. Те саме, що зневажати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поневажати — Аю, -єш, недок., перех., рідко. Те саме, що зневажати. Ти один. Ти самотник. Усамітнився світ од тебе. Поневажив твоїм "добридень", поневажив усмішкою твоєю. (Т.1, кн.2:226); Дарма, що опинився в колоброді — ти колобродами поневажай... (ЧТ:168).  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. поневажати — ПОНЕВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, рідко. Те саме, що зневажа́ти. Я молодий, бо з молодими!.. Поневажаю разом з ними Харона ветхого пором! (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
5. поневажати — ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм.  Словник синонімів української мови