проростень

про́ростень

Стня, ч., інд.-авт. Ім. до проростати.

І проростень, і бугила,

і жалом жалощів тріпоче

доба і не пустити хоче

стежина, терням поросла. (П-2:122)

Значення в інших словниках

1. проростень — Про́ростень, про́росня; -росні, -снів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)