самонародження

самонаро́дження

Я, с., інд.- авт. Похідне від само... і народження.

І не існуй. Приємне відмирання —

Самонародження від'ємний знак. (Т.1, кн.2:196);

Оце самонародження твоє

то голос смерті: пристарайся, брате,

бо вже заходить час твій вирушати,

пора і дописати житіє. (П-2:117).

Значення в інших словниках

1. самонародження — самонаро́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови