самоупокоєння
самоупоко́єння
Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і упокоєння. Упокоєння себе.
А спіралений
кавалок шляху скручується ще
до цілковитих самоупокоєнь. (ЧТ:96).
Словник поетичної мови Василя Стусасамоупоко́єння
Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і упокоєння. Упокоєння себе.
А спіралений
кавалок шляху скручується ще
до цілковитих самоупокоєнь. (ЧТ:96).
Словник поетичної мови Василя Стуса