Словник поетичної мови Василя Стуса

світанний

світа́нний

А, -е, інд.-авт. Те саме, що світанковий.

Коханий ретязь урвався і просипав краплі крові,

як перламутри досвітків смеркальних

чи розсипи світанних вечорів. (ЧТ:146).

Словник поетичної мови Василя Стуса

Значення в інших словниках

  1. світанний — див. світлий  Словник синонімів Вусика