єдваб

єдва́б

У, ч., заст. Сорт коштовної шовкової тканини.

Єдвабом теплим обдало

мій зір колючий,

вечірнє сонце відійшло

за дальні кручі. (ЧТ:29);

Яким єдвабом повен жайворон

вологого поранку! (ЧТ:65).

Значення в інших словниках

1. єдваб — див. ШОВК.  Словник синонімів Караванського
2. єдваб — єдва́б іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. єдваб — єдва́б шовк (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. єдваб — Шовк  Словник застарілих та маловживаних слів
5. єдваб — -у, ч., заст. Сорт коштовної шовкової тканини. || Вироби з цієї тканини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. єдваб — див. шовк  Універсальний словник-енциклопедія
7. єдваб — Єдва́б, -бу, -бові; -ва́би, -бів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. єдваб — ЄДВА́Б, у, ч., заст. Сорт коштовної шовкової тканини. Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові — жовтинці, штани широкі — оксамитні, каптан із синього єдвабу (Мирний, IV, 1955, 225); Араби..  Словник української мови в 11 томах
9. єдваб — Єдваб, -ба и -бу м. Родъ шелковой матеріи. Ладна баба без єдваба. Ном. № 7516. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає. Шевч. 368.  Словник української мови Грінченка